The first in a book of Lina Kostenko poems on my shelf. Found on page 6 of Three Hundred Poems. No title in the book, so the first line is used for one here.
Спини мене
Ліна Костенко
спини мене отямся і отям
така любов буває раз в ніколи
вона ж промчить над зламаним життям
за нею ж будуть бігти видноколи
вона ж порве нам спокій до струни
вона ж слова поспалює вустами
спини мене спини і схамени
ще поки можу думати востаннє
ще поки можу але вже не можу
настала черга й на мою зорю
чи біля тебе душу відморожу
чи біля тебе полум’ям згорю
Hold Me Back
Lina Kostenko
awake me hold me back and comprehend
that such a love befalls us once in never
it barrels past a life we cannot mend
as slow horizons chase it down forever
it will destroy our peace to the last drop
words will ignite our lips and leave them burning
oh hold me back and bring me to a stop
while I can still think unobscured by yearning
while I can still awake but I’ll not dream to
the time has come for stars to call my name
either my soul shall turn to frost beside you
or else beside you I’ll burst into flame