Found on page 25 of Three Hundred Poems, this is the eighteenth poem and one of the loosest. I decided to let myself go instead of trying to arbitrarily hit the conversational meter of the first part of the poem. The only real patterns in rhyme and meter in this one are towards the end.
Пінг-Понг
Ліна Костенко
— добридень —
— здрастуйте —
— як справи? —
— спасибі — добре — як у вас? —
— робота — літо — спека — спрага —
— а настрій? —
— добре —
— все гаразд —
— неправда — очі —
— вам здалося —
— ви зблідли —
— обережно — м’яч! —
вогнем мовчання зайнялося —
схрестились погляди — пробач —
кажи слова легкі й порожні —
кажи їх знов — кажи їх знов! —
а так дивитися не можна
в настільнім тенісі розмов
Ping-Pong
Lina Kostenko
— good morning —
— hello —
— how are you? —
— thanks — good — how about you? —
— work — summer — heat — thirst —
— аnd you feel? —
— good —
— everything is fine —
— not true — your eyes —
— you imagined it —
— you’re pale —
— watch out — the ball! —
was carried off by fiery silence —
our eyes met for a sec — my fault —
say those words, empty and light-sounding —
say them again — say them again! —
staring like that is not allowed in
the small talk table tennis game